Албанія: пляжі, бункери і старі міста

Що робити в Албанії з моїх власних поїздок: Тирана й бункери Bunk'art, Блакитне око, пляжі Ксаміля та Саранди, а також Гірокастра і Берат, усе зблизька.

Моя перша поїздка в Албанію почалася в Дурресі, другому місті країни, і він мене не підкорив. Дуррес це класичний курорт зі своїми мінусами: багато сміття й людні пляжі, які не надто вражають. Зелень довкола то вже інша історія. З другом я піднявся до маяка Дурреса, і згори був широкий вид на пляжі. Та все одно Дуррес можна викреслити зі списку. В Албанії є куди гарніші ділянки узбережжя, і до них я зараз дійду.

Тирана, Балканський Відень

Тирана мене здивувала. Це не гарне місто, але архітектура й атмосфера мене все одно затягнули. У ній є щось від Балканського Відня, з кав’ярнями мало не на кожному розі. Увечері вона підсвічується, і площа Скандербега для цього те, що треба. Скандербег це національний герой, а довкола його пам’ятника стоять Національний історичний музей і Палац культури. Мозаїка на фасаді музею це деталь, від якої я не міг відвести очей, найкраща, коли світиться після заходу сонця. Щоб побачити все місто, піднімися на Піраміду Тирани, найкраще на заході сонця.

Бункери Bunk’art і чому Албанія ними всіяна

Дві з найкращих речей в Албанії це музеї Bunk’art. Bunk’art 1 лежить далеко за містом, велетенський бункер часів холодної війни, яким можна пройти. Bunk’art 2 у самому центрі, менший і напханий інформацією про холодну війну.

Передісторія багато що пояснює про країну. За Енвера Ходжі Албанія відгородилася майже від усього світу й жила у страху перед вторгненням. З тієї ізоляції й того страху виросла програма будівництва бетонних бункерів, сотні тисяч маленьких куполів по всій країні. Їх і досі видно на полях і схилах. Постояти всередині одного з великих бункерів наблизило мене до тієї історії більше, ніж будь-яка музейна табличка.

Пляжі й Блакитне око

Ось де узбережжя виправдовує свою назву. Села на кшталт Ксаміля, Саранди, Хімари й Дермі це пляжні місця, куди я відправив би тебе замість Дурреса. Вода того прозорого блакитного кольору, який уявляєш, коли хтось каже Середземне море.

Біля Саранди є Блакитне око, гірське джерело, що прославилося глибоким блакитним кольором. У ньому можна купатися, з одним застереженням: воно дуже глибоке й дуже холодне. Я б їхав радше заради фото, ніж заради купання. Самий лише колір вартий зупинки.

Гірокастра, the city of stone

Гірокастра це маленьке місто на півдні, відоме кам’яними будівлями, звідси й прізвисько city of stone. Я був там у березні, погода не тішила, але тихе, майже безлюдне місто справило на мене враження. Було відчуття, наче йдеш середньовічним фільмом. Вид із фортеці мене вразив, з туманом над містом таким густим, що снігу на горах позаду я майже не бачив. Нагорі стоїть ще й старий винищувач, крізь який можна дивитися наскрізь, дивніший і крутіший, ніж звучить.

Дорогою назад до Тирани я натрапив на старий османський міст. Той міст, з небом і природою довкола, дав мені кілька улюблених фото з усієї поїздки.

Берат

У Бераті у фортеці стоїть те, що сподобалося мені найбільше, велика кам’яна голова Костянтина Великого. Маленька православна церква там нагорі, церква Святої Трійці, теж лишилася в пам’яті. Я багато ходив околицями міста. Піднімися лісами на краю Берата, і перед тобою відкриється широкий вид на дахи й річку внизу. У старому місті є маленькі старі вулички, що варті неспішної прогулянки. Берат це зупинка, яку я лишив би на будь-якому маршруті.

Що робити в Албанії, як я спланував би це

Якби я прокладав маршрут, то дав би Тирані кілька днів на архітектуру й бункери Bunk’art, потім на південь до кам’яних міст Гірокастри й Берата, а узбережжя біля Ксаміля, Саранди, Хімари й Дермі лишив би на кінець. Дуррес можна пропустити, якщо ти і так не проїжджаєш через нього.

Більше про те, де я був і якими маршрутами їхав, шукай у моїх гідах по Албанії.

Фото з цієї подорожі

Блакитне око, глибоке блакитне джерело в оточенні зелені.

Узбережжя Албанської Рив'єри, синє море й мис.

Я на трав'янистій скелі над Албанською Рив'єрою, позаду море.

Площа Скандербега в Тирані вночі, підсвічений Національний історичний музей з мозаїкою.

Захід сонця над Тираною згори, барвисте небо й будівлі.

Панорама Тирани вночі з сучасними вежами, відбитими на мокрій дорозі.

Тирана вночі, міські вогні згори.

Порожня брукована вулиця в Гірокастрі, османські будинки й голе дерево.

Вулиця в Гірокастрі з високим османським будинком, албанським прапором, крамницями й фортецею на пагорбі.

Я на старій базарній вуличці Гірокастри, кам'яні будівлі та крамниці.

Старий винищувач біля фортеці Гірокастри, з відкритою кабіною.

Старий османський кам'яний арковий міст над річкою, позаду гори.

Веселка над гірською дорогою і водою в Албанії, видно з машини.

Спокійний вигин річки з горами й вербою в Албанії, блакитне небо.

Велика кам'яна голова Костянтина Великого у фортеці Берата, позаду османський будинок.

Церква Святої Трійці, маленька візантійська церква біля Берата з видом на долину.

Я на вузькій старій кам'яній вулиці старого міста Берата.

Широка панорама дахів Берата під пагорбами.

Chasti zapytannia

Чи варто їхати до Албанії?

Для мене так. На узбережжі в бік Ксаміля, Саранди, Хімари й Дермі прозора вода, у Гірокастрі та Бераті два старі кам'яні міста, а Тирана це столиця з більшим характером, ніж від неї чекають. Я повертаюся туди знову і знову.

Які найкращі пляжі в Албанії?

Я б цілився на села на півдні: Ксаміль, Саранда, Хімара і Дермі. Вода там того прозорого блакитного кольору, який уявляєш, коли хтось каже Середземне море. Дуррес, великий курорт біля Тирани, заради пляжу я б пропустив.

Чи можна купатися в Блакитному оці?

Можна, але йди з розумінням, що воно дуже глибоке й дуже холодне. Більшість приїжджає радше заради кольору, ніж заради купання. Той глибокий блакитний відтінок джерела сам по собі вартий зупинки, навіть якщо ти лише фотографуєш.

Чому в Албанії так багато бункерів?

За Енвера Ходжі країна відгородилася від світу й жила у страху перед вторгненням. З тієї ізоляції виросла програма будівництва сотень тисяч маленьких бетонних бункерів по всій країні. Музеї Bunk'art у Тирані добре розповідають цю історію.

Скільки днів потрібно в Албанії?

Я б дав Тирані кілька днів, Гірокастрі та Берату по одній-дві ночі, а решту лишив на узбережжя на півдні. За тиждень побачиш міста й пляжі без поспіху.

Чи варта Гірокастра?

Гадаю, так. Кам'яне місто виглядало майже безлюдним, коли я був там у березні, наче прогулянка середньовічним фільмом, а вид із фортеці лишився в пам'яті. Нагорі стоїть ще й старий винищувач, крізь який можна дивитися наскрізь.