Чорногорія вміщує багато в маленькій країні

Щоразу, коли хтось питає мене, куди поїхати на Балканах у коротку подорож, я кажу: Чорногорія. Найцікавіші речі, які можна робити в Чорногорії, розкидані по країні, настільки маленькій, що вранці ти плаваєш в Адріатиці, а по обіді стоїш на краю глибокого каньйону. Я більше ніде не бачив, щоб краєвид змінювався так швидко. Ось що я роблю там і який маршрут повторив би.

Чи варто їхати до Чорногорії?

Так. Країна така мала, що більшість переїздів між головними місцями займає щонайбільше кілька годин, тож ти дивишся навколо, а не сидиш в авто. Тут також менше натовпу й менше глянцю, ніж у деяких сусідів. Якщо тобі вже сподобалася Хорватія, Чорногорія це логічний наступний крок уздовж узбережжя, з грубішим і дикішим характером.

Одна практична річ здивувала мене в першій подорожі: Чорногорія користується євро, хоча й не входить до єврозони. Жодних обмінників і жодних підрахунків. Ти платиш так, як платив би вдома, в Нідерландах.

Узбережжя: пляжі, затоки й укріплені міста

Більшість людей починає з узбережжя. Будва це жвава база, з компактним старим містом біля води, купою ресторанів і гамірним пляжним життям. Вона чудова для нічного життя й спостереження за людьми, але я використовую її як базу, а не як усю подорож.

Ще трохи на машині, і ти потрапляєш у Свети-Стефан, маленьке село на острові, яке з’єднане з материком вузькою смугою землі. Тепер це приватний курорт, тож ним здебільшого милуєшся з оглядових майданчиків і з пляжу поруч, але фото варте зупинки. Далі вздовж узбережжя є менші пляжі й тихі бухти. Якщо пройти трохи далі за всіх, можна втекти від літнього натовпу.

Котор і Которська затока

Якби я міг показати тобі лише одне місце, це був би Котор. Которська затока схожа на фіорд: круті гори спускаються просто в спокійну воду, а старе місто в її кінці входить до Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. За мурами тебе чекають вузькі кам’яні вулички, маленькі площі, церкви й напрочуд багато котів.

Піднімайся до фортечних мурів рано вранці або пізно по обіді. Це справжнє тренування на нерівних сходах, тож візьми воду й нормальне взуття, але вид на затоку найкращий у всій країні. Потім їдь дорогою вздовж затоки до Пераста, тихого барокового містечка, звідки маленькі човни довезуть тебе до острівної церкви Богоматері на Скелі. Я міг би годинами сидіти на цій набережній.

Гори й каньйони: Дурмітор і Тара

Більшість людей пропускає цю частину, а я люблю її найбільше. Їдь углиб країни, і вона стає зовсім іншим світом. Національний парк Дурмітор це об’єкт ЮНЕСКО, повний льодовикових озер, вапнякових вершин і лісів. Містечко Жабляк це чудова база для походів улітку й катання на лижах узимку.

Поруч тече каньйон Тари, один із найглибших у Європі. Можна дивитися вниз з оглядових майданчиків, перейти високий міст Джурджевича Тара або поїхати на рафтинг річкою заради активнішого дня. Стояти там за кілька годин після пляжу це той контраст, що робить цю країну особливою.

По дорозі між узбережжям і горами варто зробити гак до Національного парку Ловчен. Дорога вгору від Котора звивається довгою низкою серпантину, а нагорі ти доїжджаєш до мавзолею Петра II Петровича Негоша, поета й правителя, якого багато чорногорців вважає національним героєм. У ясний день вид сягає аж до моря.

Тиждень у Чорногорії на машині

Чорногорія створена для подорожі на машині, і це маршрут, який я б повторив. Орендуй авто, бо громадський транспорт не довезе тебе до найкращих місць.

• Дні 1 і 2: прилети на узбережжя й оселися в Будві. Відвідай старе місто, Свети-Стефан і один із пляжів.
• Дні 3 і 4: перебирайся до Которської затоки. Досліди Котор, піднімися до фортеці, поїдь дорогою до Пераста.
• День 5: проїдь через Ловчен і рушай далі вглиб країни до гір.
• Дні 6 і 7: влаштуйся поблизу Жабляка. Гуляй Національним парком Дурмітор і подивися на каньйон Тари.

Якщо в тебе є зайвий час, додай Скадарське озеро на півдні, величезне озеро з птахами й маленькими селами. Гірські дороги тут можуть бути вузькими й повільними, тож заправся до повного бака перед виїздом у гори й не плануй забагато на один день. З півдня можна також поїхати далі до Албанії для довшого балканського кола. У моїх власних подорожах порожні дні часто були найкращими, бо саме тоді я знаходив тихий пляж або придорожній ресторан із видом.

Коли їхати

Літо, з червня по серпень, це пляжний сезон, і на узбережжі тоді спекотно й людно. Я б їхав пізньої весни або ранньої осені, коли море ще приємне, містечка спокійніші, а погода в горах зручна для походів. Зима це час лиж навколо Дурмітора, але розраховуй, що деякі гірські дороги будуть складними.

Сплануй свою подорож до Чорногорії

Маленька країна теж може подарувати повноцінну відпустку, з морем, історією, горами й дикою природою за кілька годин одне від одного. Якщо хочеш більше ідей, від тихих пляжів до найкращих оглядових майданчиків, зазирни до всіх моїх путівників по Чорногорії і почни планувати власний маршрут.